Освітня програма 2019/2020 н.р.

Загальні положення

Освітня програма спеціальної школи І-ІІ ступенів № 12 Дарницького району міста Києва розроблена на виконання Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013 року № 607 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами», постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти», постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», наказу Міністерства охорони здоров’я України від 20.02.2013 № 144, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14 березня 2013 р. за № 410/22942 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до улаштування, утримання і режиму спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, та навчально-реабілітаційних центрів», сформована на основі Типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти І ступеня для дітей з особливими освітніми потребами, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 25.06.2018 №693, Типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 26.07.2018 №814, Типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня для дітей з особливими освітніми потребами, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.06.2018 № 627.

Освітня програма спеціальної школи є сукупністю взаємозв’язаних освітніх програм і відповідних їм освітніх технологій, що визначають зміст освіти дітей з тяжкими порушеннями мовлення, затримкою психічного розвитку та інтелектуальними порушеннями та спрямовані на досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом освіти.

Освітня програма спрямована на задоволення пізнавальних інтересів учнів, формування творчої особистості, створення умов для повноцінного інтелектуального, творчого, морального, мовного, фізичного розвитку дитини з особливими освітніми потребами.

Освітня програма початкової  загальної освіти розроблена на 4 роки, відповідно терміну навчання здобувачів освіти. Окремі розділи програми, такі як «Призначення школи та засіб його реалізації», «Модель випускника», актуальні аж до зміни призначення школи (наприклад, у зв'язку зі зміною її статусу, зміною соціального замовлення, реалізацією визначеного етапу програми розвитку закладу тощо). Розділи «Цілі та задачі освітнього процесу», «Особливості організації освітнього процесу та застосування технологій» можуть корегуватися в міру необхідності. Розділ «Навчальний план школи та його обґрунтування» буде оновлюватися щорічно. По мірі включення в освітній процес нових програм і підручників вноситимуться корективи до розділу «Програмно-методичне забезпечення освітньої програми».

Освітня програма окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової та базової загальної освіти.

Освітня програма визначає:

- загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, а також логічної послідовності їх вивчення, які подані в рамках навчальних планів (таблиці 1-6 );

- очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм (пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН);

- перелік комплектів навчальних програм для дітей з тяжкими порушеннями мовлення, затримкою психічного розвитку та інтелектуальними порушеннями, які мають гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» та розміщені на офіційному веб-сайті МОН;

 - перелік корекційно-розвиткових програм, які мають гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» та розміщені на офіційному веб-сайті МОН;

- рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття освіти. Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

Розділ 1

Призначення спеціальної школи та засіб його реалізації

Спеціальна школа І-ІІ ступенів № 12 – заклад загальної середньої освіти, в якому навчаються  діти з тяжкими порушеннями мовлення, затримкою психічного розвитку та інтелектуальними порушеннями. Діяльність школи спрямована на забезпечення повноцінного розвитку дітей з особливими освітніми потребами, забезпечує найбільш адекватні напрямки диференційованого підходу до навчання, виховання, корекції мовлення, вад психічного та розумового розвитку різних категорій дітей з особливими потребами, підвищення ефективності освітнього процесу через застосування досягнень педагогічної науки, впровадження інформаційно-комунікаційних та комп’ютерних технологій.

Спеціальна школа у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про охорону дитинства», «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», нормативно-правовими актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими підзаконними актами, Положенням про спеціальну школу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №221 від 06.03.2019 р., Наказом Міністерства освіти і науки України «Порядок зарахування осіб з особливими освітніми потребами до спеціальних закладів загальної середньої освіти, їх відрахування, переведення до іншого закладу освіти» № 831 від 01.08.2018 р., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.08.2018 р. № 945/32397 та власним Статутом.

Головними завданнями спеціальної школи є:

1) забезпечення права дітей з особливими освітніми потребами, зумовленими порушеннями мовленнєвого, психічного, психологічного розвитку та інтелектуальними порушеннями, на здобуття початкової та базової загальної освіти шляхом спеціально організованого освітнього процесу в комплексі з корекційно-розвитковою роботою;

2) забезпечення у процесі освіти системного кваліфікованого психолого-педагогічного супроводу з урахуванням стану здоров'я, особливостей психофізичного розвитку здобувачів освіти;

3) розвиток природних здібностей і обдарувань, творчого та критичного мислення учнів здобувачів освіти;

4) сприяння засвоєнню здобувачами освіти норм громадянської етики та загальнолюдської моралі, міжособистісного спілкування, основ гігієни та здорового способу життя, трудових умінь і навичок;

5) сприяння всебічному розвитку дітей;

6) запровадження педагогіки партнерства, надання  консультативно-методичної допомоги батькам (іншим законним представникам) з метою забезпечення їх активної участі в освітньому процесі, корекційно-розвитковій роботі.

У школі визначена українська мова навчання.

Відповідно до Статуту школи заклад освіти здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм двох ступенів освіти:

- I ступінь – початкова загальна освіта (1-4 класи);

- II ступінь –  базова загальна освіта (5-9 класи).

У відповідності до чинного законодавства школа І ступеня забезпечує здобуття початкової загальної освіти за спеціальними програмами для дітей з тяжкими порушеннями мовлення та затримкою психічного розвитку (1-4 класи, тривалість навчання 4 роки).

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в базовій середній школі.

Освітня програма базової середньої освіти (ІІ ступеня) базується та є спадкоємною освітньої програми початкової освіти (І ступеня) та спрямована на досягнення прогнозованого результату освітньої діяльності закладу.

Школа ІІ ступеня забезпечує базову середню освіту – другий рівень повної загальної середньої освіти, що передбачає оволодіння сукупністю компетентностей, які визначені державним стандартом базової середньої освіти.

Система освіти ІІ ступеня функціонує з метою забезпечення:

а) всебічного розвитку, навчання, виховання, виявлення обдарувань, соціалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і здобуття освіти упродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності, дбайливого ставлення до родини, власної країни, довкілля, стати корисним членом суспільства;

б) формування в учнів компетентностей, визначених Законом України «Про освіту» та державними стандартами загальної середньої освіти; забезпечує здобуття ІІ рівня освіти, адаптацію в соціумі та професійну орієнтацію.

Освітній процес у спеціальній школі здійснюється з урахуванням особливостей психічного та фізичного розвитку здобувачів освіти за змістом, формами і методами їх навчання, а також режиму дня, що забезпечує системність освітньої, корекційно-розвиткової роботи, реабілітаційних заходів.

У спеціальній школі особлива увага приділяється лікувально-профілактичній і корекційно-розвитковій роботі, спрямованій на подолання порушень мовленнєвої системи, психічної сфери, інтелектуальних порушень та ускладнень, які їх супроводжують.

Спеціальна школа забезпечує постійну наскрізну корекційно-розвиткову роботу упродовж усього освітнього процесу та в позаурочній діяльності з метою реабілітації та запобігання розвитку складної структури порушення. В школі проводиться корекційно-розвиткова робота з  лікувальної фізкультури, ритміки, корекції мовлення, соціально-побутової орієнтації, логокорекціії, корекції розвитку з метою корекції первинних і вторинних порушень розвитку, створення сприятливих умов для здобуття базової загальної освіти.

Корекційні уроки проводяться з урахуванням особливостей розвитку здобувачів освіти педагогами, які мають фахову освіту.

Лікувально-профілактичні заходи в закладі передбачають профілактику соматичних захворювань, підтримання належного рівня психічної активності, працездатності, контроль за фізичним розвитком дітей.

Спеціальна школа може забезпечувати індивідуальну освітню траєкторію учня шляхом розробки педагогічними працівниками та затвердження педагогічною радою закладу індивідуального навчального плану, за умови наявності необхідних для цього ресурсів, на підставі письмової заяви одного з батьків (інших законних представників або учня, у разі досягнення повноліття), в якій, зокрема, повинні бути обґрунтовані причини та сформульовані пропозиції щодо особливостей засвоєння освітньої програми закладу (її окремих освітніх компонентів).

Виховна робота у позаурочний час здійснюється відповідно до режиму роботи спеціальної школи та спрямована на формування навичок та компетентностей необхідних для успішної соціалізації дитини з особливими освітніми потребами у суспільстві.

Розділ 2

Опис «моделі» випускника початкової  та базової школи

Випускник початкової школи – здобувач освіти, який:

• ·                 володіє усіма основними ключовими компетентностями учнів: вільне володіння державною мовою; здатність спілкуватися іноземними мовами; математична компетентність; компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічна компетентність; інформаційно-комунікаційна компетентність; уміння навчатися впродовж життя; громадянські та соціальні компетентності; культурна компетентність; підприємливість та фінансова грамотність;
• ·                 засвоїв загальноосвітні програми з предметів шкільного навчального плану відповідно визначених освітніх галузей, а саме: мовно-літературної (українська мова та література, іншомовна освіта), математичної, природничої, технологічної, інформативної, соціальної і здоров’язбережувальної, громадянської та історичної, мистецької, фізкультурної, які є основою для його подальшого навчання на наступних рівнях загальної середньої освіти;
• ·                 володіє первинними навичками, необхідними у повсякденному житті, формулює й висловлює свою точку зору та виявляє повагу до поглядів інших;
• ·                 дотримується правил і норм толерантної поведінки, усвідомлює мотиви поведінки в різних життєвих ситуаціях, уміє безконфліктно співіснувати в колективі, контролювати свою поведінку, оцінювати власне становище;
• ·                 проявляє самостійність у навчальній діяльності, володіє основними засобами самоконтролю, вміє переносити набуті знання в нестандартну ситуацію для розв'язання проблем;
• ·                 уміє працювати в сучасних інформаційних системах;
• ·                 володіє системою знань про основні правила безпечної життєдіяльності, бережливо ставиться до свого здоров’я, володіє гігієнічними навичками, добре обізнаний з наслідками шкідливих звичок, прагне до фізичного розвитку, дотримується режиму дня;
• ·                 уміє приймати рішення, робити вибір.
• Випускник школи ІІ ступеня, який засвоїв рівень основної загальної освіти – особистість, яка:
• ·                 на рівні вимог державних освітніх стандартів засвоїла загальноосвітні програми з усіх предметів шкільного навчального плану;
• ·                 оволоділа сукупністю компетентностей, які визначені державним стандартом базової середньої освіти, використовує знання як інструмент рішення життєвих проблем;
• ·                 опанувала систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного);
• ·                 володіє основами комп’ютерної грамотності;
• ·                 знає свої громадянські права і вміє їх реалізувати, поважає права і свободи інших людей
• ·                 оцінює свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей;
• ·                 має високий рівень громадянськості, здатність до осмислення життєвих цінностей;
• ·                 має сформовану комунікативну компетентність, дотримується правил культури поведінки і спілкування;
• ·                 веде здоровий спосіб життя;
• ·                 готова до форм і методів навчання, використовуваних у закладах повної загальної або професійної освіти;
• ·                 приймає рішення й несе за них відповідальність;
• ·                  здатна до свідомого професійного самовизначення згідно зі своїми особистісними можливостями, здібностями та інтересами;
• ·                 здатна до саморозвитку та самореалізації.

Розділ 3

Цілі та задачі освітнього процесу спеціальної школи

Освітній процес здійснюється відповідно до віку дітей, обсягу і рівня їх знань та особливостей психофізичного розвитку.

Цілі освітнього процесу початкової школи:

•            забезпечити засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту освіти на рівні вимог Державних освітніх стандартів;

•            гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;

•            забезпечити всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості;

•            формування ключових компетентностей, визначених Законом України «Про освіту» та державними стандартами початкової та базової середньої освіти;

•            у процесі навчання та реабілітації дітей з особливими освітніми потребами, створення основи для адаптації учнів з тяжкими порушеннями мовлення, затримкою психічного розвитку та інтелектуальними порушеннями до життя в суспільстві, цивілізованої взаємодії з іншими людьми та природою.

Задачі освітнього процесу спеціальної школи :

•            забезпечити у процесі освіти системний кваліфікований психолого-педагогічний супровід з урахуванням стану здоров'я, особливостей психофізичного розвитку здобувачів освіти;

•            формувати позитивну мотивацію до навчальної діяльності;

•            забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров’я здобувачів освіти.

•            розвиток мовлення учнів на основі індивідуалізації та диференціації освітнього процесу;

•            організувати корекційно-розвиткову роботу – здійснення комплексу заходів із системного психолого-педагогічного супроводження дітей з тяжкими порушеннями мовлення, затримкою психічного розвитку та інтелектуальними порушеннями у процесі навчання та виховання;

•            забезпечити індивідуальну освітню траєкторію учня шляхом розробки педагогічними працівниками та затвердження педагогічною радою закладу індивідуального навчального плану (за необхідністю);

•            забезпечити розвиток пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери, мовлення, особистості дитини шляхом організації виховної роботи, в тому числі роботи вихованців в гуртках, в позаурочний час;

•            забезпечити лікувально-профілактичні заходи, які передбачають профілактику соматичних захворювань, підтримання належного рівня психічної активності, працездатності, контроль за фізичним розвитком дітей;

•            запровадження педагогіки партнерства, надання консультативно-методичної допомоги батькам (іншим законним представникам) з метою забезпечення їх активної участі в освітньому процесі, корекційно-розвитковій роботі;

•            профілактика вторинних відхилень у психофізичному розвитку дитини.

Розділ 4

Навчальний план та його обґрунтування

          Навчальний план школи визначає зміст і структуру початкової та базової загальної освіти дітей з тяжкими порушеннями мовлення, затримкою психічного розвитку та інтелектуальними порушеннями за допомогою інваріантної і варіативної складових, якими встановлюється погодинне співвідношення між освітніми галузями; гранично допустиме тижневе навантаження на учнів; загальнотижнева кількість годин за освітніми галузями та загальнотижнева кількість годин для проведення корекційно-розвиткової роботи.

Навчальний план спеціальної школи І-ІІ ступенів № 12 Дарницького району міста Києва на 2019/2020 навчальний рік складений відповідно листа Міністерства освіти і науки України від 05.07.2019 № 1/9-425 «Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу у спеціальних закладах загальної середньої освіти в 2019/2020 навчальному році».

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень для 1-9 класів окреслено у навчальному плані (додатки 1-6). Навчальний план передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через навчальні предмети. Навчальний план містить інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, групові заняття та консультації.

В навчальному плані для 1-2-х класів(таблиця 1) на підставі типового навчального плану здійснена часткова інтеграція різних освітніх галузей. У процесі інтеграції кількість навчальних годин, передбачених на вивчення кожної освітньої галузі, перерозподіляється таким чином, що їх сумарне значення не зменшується. В начальному плані закладу освіти «Громадянська та історична», «Соціальна та здоров'язбережувальна», «Природнича» освітні галузі представлені інтегрованим курсом «Я досліджую світ». Зазначені освітні галузі реалізовуються в інтегрованому курсі за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності) за активного використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів. Таким чином, для розв'язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.

Навчальний план для 3-4 класів (один з четвертих класів – за програмою для дітей із затримкою психічного розвитку) (таблиці 2-3) включає наступні освітні галузі «Мови і література», «Математика», «Природознавство», «Суспільствознавство», «Здоров’я і фізична культура»,«Мистецтво», «Технології». Освітня галузь «Мови і літератури» з урахуванням вікових особливостей учнів реалізується через навчальні предмети «Українська мова» та «Англійська мова». Освітні галузі «Математика», «Природознавство» реалізуються через однойменні навчальні предмети, відповідно, – «Математика», «Природознавство». Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується навчальним предметом «Я у світі». Освітня галузь «Здоров'я і фізична культура» реалізується навчальними предметами «Основи здоров’я» та «Фізична культура». Формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється в рамках курсу «Основи здоров'я» та інтегрується частково у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчального плану. Освітня галузь «Технології» реалізується через предмет «Трудове навчання» та «Сходинки до інформатики». Освітня галузь «Мистецтво» реалізується навчальними предметами «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво».

Державний стандарт базової  загальної середньої освіти (для дітей з тяжкими порушеннями мовлення та затримкою психічного розвитку) (таблиці 4-6) складається з семи освітніх галузей «Мови і літератури», «Математика», «Природознавство», «Суспільствознавство», «Мистецтво», «Технології», «Здоров’я і фізична культура».

Освітня галузь «Мови і літератури» в навчальному плані реалізується через навчальні предмети «Українська мова», «Українська література», «Англійська мова», «Зарубіжна література» (5-9 класи).

Освітня галузь «Математика» реалізується через навчальний предмет «Математика» (5-6 класи), «Геометрія» та «Алгебра» (7-9 класи).

Освітня галузь «Природознавство» реалізується через навчальні предмети: «Природознавство» (5 клас), «Біологія» (6-9 класи), «Географія» (6-9 класи), «Фізика» (7-9 класи), «Хімія» (7-9 класи).

Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується через навчальні предмети «Історія України» (5-9 класи), «Всесвітня історія» (6-9 класи), «Основи правознавства» (9 клас).

Освітня галузь «Мистецтво» реалізується через навчальні предмети: «Образотворче мистецтво», «Музичне мистецтво» (5-7 класи), «Мистецтво» (8-9 класи)

Освітня галузь «Технології» реалізується через навчальні предмети «Трудове навчання» та «Інформатика» (5-9 класи).

Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» реалізується навчальними предметами «Основи здоров’я»  та «Фізична культура» (5-9 класи). Збереження здоров’я дітей належить до одного з головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров'я», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

Державний стандарт базової  загальної середньої освіти для дітей з інтелектуальними порушеннями складається з семи освітніх галузей: «Мови і література», «Суспільствознавство», «Математика», «Природознавство», Мистецтво», «Технології», «Здоров’я і фізична культура».

Освітня галузь «Мови і література» реалізується через навчальні предмети «Українська мова», «Українська література» (7-9 класи).

Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується через навчальний предмет «Історія України» (7-9 класи).

Освітня галузь «Математика» реалізується через предмет «Математика» (7-9 класи).

Освітня галузь «Природознавство» реалізується через навчальні предмети «Природознавство» (7-9 класи), «Географія» (7-9 класи), «Фізика, хімія у побуті» (7-9 класи).

Освітня галузь «Мистецтво» реалізується через предмети «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво» (7-8 класи).

Освітня галузь «Технології» реалізується через навчальні предмети «Трудове навчання»  та «Інформатика» (7-9 класи).

Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» реалізується через предмети «Фізична культура» та «Основи здоров’я» (7-9 класи).

Повноцінність початкової та базової середньої освіти дітей з тяжкими порушеннями мовлення, затримкою психічного розвитку та інтелектуальними порушеннями  забезпечується через реалізацію інваріантної, варіативної частин навчального плану та корекційно-розвиткових занять.

Варіативна складова передбачає проведення корекційно-розвиткової роботи. Напрями такої роботи та відповідне її змістове наповнення визначаються з урахуванням особливостей психофізичного розвитку дітей з тяжкими порушеннями мовлення, затримкою психічного розвитку та інтелектуальними порушеннями. Основні напрями корекційної роботи в початковій школі, за програмою для дітей з тяжкими порушеннями мовлення, реалізуються через курси «Корекція мовлення», «Корекція розвитку», «Логоритміка», «Лікувальна фізкультура» (1-4 класи) та «Корекція мовлення», «Корекція розвитку», «Логоритміка», «Лікувальна фізкультура» «Ритміка» (3-4 класи). Корекційно-розвиткова робота в початковій школі за програмою для дітей з затримкою психічного розвитку (4 клас) реалізується через курси «Корекція розвитку», «Ритміка», «Розвиток мовлення». В основній школі (за програмою для дітей з тяжкими порушеннями мовлення)  передбачені корекційно-розвиткові заняття з «Корекції мовлення», «Логоритміки», «Лікувальної фізкультури» та «Ритміки»; за програмою для дітей із затримкою психічного розвитку передбачені корекційно-розвиткові заняття «Розвиток мовлення», «Корекція розвитку», «Лікувальна фізкультура», «Ритміка»; за програмою для дітей з інтелектуальними порушеннями – «Соціально-побутове орієнтування», «Розвиток мовлення», «Лікувальна фізкультура», «Ритміка».  Корекційно-розвиткові заняття проводять: педагог-дефектолог, вчитель-логопед, вчитель фізичної культури, вчитель музичного мистецтва, вчитель ритміки. Кожна освітня галузь також передбачає обов’язкову корекційно-розвиткову роботу.

Години корекційно-розвиткових занять сплановано відповідно до Типових навчальних планів для дітей з тяжкими порушеннями мовлення, із затримкою психічного розвитку та інтелектуальними порушеннями. Години корекційно-розвиткових занять навчального плану не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Варіативна складова навчального плану формується навчальним закладом з урахуванням індивідуальних освітніх потреб дітей з особливими освітніми потребами і використовується на підсилення інваріантної складової.

Розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані.

Години з фізичної культури враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів (наказ Міністерства охорони здоров’я України від 20.02.2013 № 114, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14 березня 2013 р. за № 410/22942 «Про затвердження Державних санітарних нормам та правил «Гігієнічні вимоги до улаштування, утримання і режиму спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, та навчально-реабілітаційних центрів»).

При визначенні гранично допустимого навантаження здобувачів освіти ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків: у 1-их класах – 35 хвилин, у 2-4-их класах – 40 хвилин, 5-9 класах – 45 хвилин, визначених Державними санітарними нормами та правилами, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 20.02.2013 № 144, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14 березня 2013 р. за №410/22942 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до улаштування, утримання і режиму спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, та навчально-реабілітаційних центрів»).

Навчальні плани зорієнтовані на роботу школи за 5-денним навчальними тижнем.

Розділ 5

Особливості організації освітнього процесу спеціальної школи та застосовуваних у ньому педагогічних технологій

Організація освітньої діяльності в спеціальній школі І-ІІ ступенів № 12 у 2019/2020 навчальному році здійснюється відповідно до законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Указу Президента України від 13.10.2015 № 580/2015 «Про стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки», Концепції Нової української школи (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988р. «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»; Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 87 від 21.02.2018 (у 1-2 класах), постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013 року № 607 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами», листа Міністерства освіти і науки України від 01.07.2019 № 1/11-5966 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2019/2020 навчальному році» та листа Міністерства освіти і науки України від 05.07.2019 № 1/9-425 «Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу у спеціальних закладах загальної середньої освіти в 2019/2020 навчальному році».

Освітній процес сплановано з урахуванням ідей Нової української школи для початкової освіти за такими принципами: дитиноцентризму і природовідповідності, узгодження цілей предмета (курсу) з очікуваними результатами і змістом; доступності і науковості змісту та практичної спрямованості результатів; наступності і перспективності змісту для розвитку дитини; логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей; взаємопов’язаного формування в кожній освітній галузі ключових і предметних компетентостей; можливостей реалізації вчителем змісту освіти через предмети або інтегровані курси; можливостей адаптації змісту програми до індивідуальних особливостей дітей (інтелектуальних, фізичних, пізнавальних); творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання. Окремо акцентовано увагу на упровадження особистісно-орієнтованої моделі освіти.

Освітній процес передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом. Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Враховуючи інтегрований характер кожної компетентості, в освітньому процесі передбачається систематичне використання внутрішньопредметних і міжпредметних зв’язків, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та перенесенню умінь у нові ситуації, є передумовою використання інтегрованих курсів та інтегрованих уроків.

Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію навчального середовища (зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання); окремі предмети; роботу в проектах; позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

У здійсненні виховного процесу враховуються такі організаційні орієнтири:

­    виховання не зводиться до окремих виховних занять;

­    до створення виховного середовища залучається весь колектив школи;

­    учитель є взірцем людини вихованої, своїм прикладом він надихає і зацікавлює дитину;

­    у плануванні діяльності враховуються індивідуальні нахили і здібності кожної дитини, створюються належні умови для їх реалізації;

­    співробітництво з позашкільними закладами освіти;

­    активне залучення до співпраці психологів і соціальних педагогів;

­    налагодження постійного діалогу з батьківською спільнотою.

Державним стандартом початкової освіти (2018) визначено, що початкова освіта має два цикли навчання, що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти. Так виділено два цикли навчання: перший – адаптаційно-ігровий (1-2 класи); другий – основний (3-4 класи).

Метою першого циклу навчання, відповідно до його назви, буде природне входження дитини в шкільне життя, послідовна адаптація до нового середовища.

До особливостей цього циклу віднесено такі:

•  навчальні завдання і час на їхнє виконання будуть визначатися відповідно до (із урахуванням) індивідуальних особливостей школярів;

•  навчальний матеріал можна буде інтегрувати в змісті споріднених предметів або вводити до складу предметів у вигляді модулів;

•  обсяг домашніх завдань буде обмежено; навчання буде організовано через діяльність, ігровими методами як у класі, так і поза його межами;

•  учитель матиме свободу вибору (створення) навчальних програм у межах стандарту освіти;

•  буде запроваджено описове формувальне оцінювання, традиційних оцінок не буде; найважливіше завдання вчителя – підтримувати в кожному учневі впевненість і мотивацію до пізнання.

Метою другого циклу є здійснення навчального процесу з концентрацією педагогічної уваги на формуванні в учнів відповідальності і самостійності; підготовка до успішного навчання в основній школі.

Його суттєвими ознаками є:

•  використання у процесі навчання методів, які вчать здійснювати самостійний вибір, пов’язувати вивчене з практичним життям, враховують індивідуальність учня;

•  запроваджується предметне навчання;

•  частина предметів передбачатиме оцінювання.

Зміст освіти представлено в дев’яти освітніх галузях: мовно-літературній, математичній, природничій, технологічній, інформатичній, соціальній і здоров’язбережувальній, фізкультурній, громадянській та історичній, мистецькій. Кожна галузь описана через загальні результати навчання та обов’язкові результати навчання здобувачів освіти. Загальні результати навчання представлені описом складників ключових і предметних компетентностей, якими має володіти випускник закладів середньої освіти, та окреслюють кінцевий результат для побудови освітньої траєкторії здобувачів загальної середньої освіти. Обов’язкові результати навчання показують, які складники ключових і предметних компетентностей мають бути сформованими у здобувачів освіти на кінець кожного циклу навчання.

Домашні та самостійні завдання у першому циклі початкової школи не задаються. Письмові домашні завдання у другому циклі початкової школи не обов'язкові. Вони можуть задаватися учням з урахуванням типологічних та індивідуальних особливостей їх психофізичного розвитку.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

§    формування компетентностей;

§    розвитку компетентностей;

§    перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

§    корекції основних компетентностей;

§    комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

Педагоги вільні у виборі шляхів навчання, виховання і розвитку школярів, у створенні освітнього простору та навчального забезпечення освітнього процесу. Чинні вимоги до його якості доповнюються показниками, що відповідають пріоритетам нового Державного стандарту і передбачають: реалізацію ідеї інтеграції; дослідницький підхід до формування умінь; конструювання знань, а не їх відтворення; організацію пошуку інформації з різних джерел; розвиток критичного мислення, творчості тощо.

1-    2 класи будуть працювати за підручниками, що за результатами конкурсного відбору отримали гриф «Рекомендовано для використання в закладах загальної середньої освіти». Використання навчальних посібників, зошитів з друкованою основою, що доповнюють зміст підручників, утворюють разом з ними навчальні комплекти, є необов’язковим і може мати місце в освітньому процесі лише за умови дидактичної доцільності навчальних видань для реалізації нових підходів у роботі з учнями, дотримання вимог щодо уникнення перевантаження учнів та добровільної згоди усіх батьків учнів класу на фінансове забезпечення.

Природнича, громадянська та історична, соціальна та здоров’язбережувальна галузі в 1-2 класах реалізуються через інтегрований курс «Я досліджую світ». Вчителі самостійно обирають й формують інтегрований та автономний спосіб подання змісту із освітніх галузей Стандарту, добирають дидактичний інструментарій, орієнтуючись на індивідуальні пізнавальні запити і можливості учнів (рівень навченості, актуальні стани потреб, мотивів, цілей, мовленнєного,  сенсорного та емоційно-вольового розвитку). Особливого значення в дидактико-методичній організації навчання надається його зв'язку з життям, з практикою застосування здобутих уявлень, знань, навичок поведінки в життєвих ситуаціях. Обмеженість відповідного досвіду учнів потребує постійного залучення й аналізу їхніх вражень, чуттєвої опори на результати дослідження об'єктів і явищ навколишнього світу.

Педагогічна стратегія збагачується мультисенсорним підходом, що зумовлює дослідницьку поведінку учнів, сприйняття ними властивостей і якостей предметів, явищ природного та соціального оточення, спрямовуються у сферу пошукової діяльності.

Можливі засоби інтеграції в процесі реалізації програми «Я досліджую світ» передбачають включення учнів в практику виконання різноманітних завдань дослідницького характеру, як-от:

        дослідження-розпізнавання (Що це? Яке воно? Обстеження за допомогою органів чуття, опис, порівняння з іншими предметами, явищами; спільне – відмінне, до якого цілого воно належить);

        дослідження-спостереження (Як воно діє? Що з ним відбувається? Для чого призначене?);

        дослідження-пошук (запитування, передбачення, встановлення часової і логічної послідовності явищ, подій; встановлення причинно – наслідкових зв’язків (Чому? Яким чином? Від чого залежить? З чим пов’язано?), здогадка, висновок-узагальнення.

Гра – основний вид діяльності школяра початкової школи. Рекомендовано застосовувати різноманітні ігрові завдання: ситуативні, змагальні, ритмомузичні та художні, усвідомлюючи їхній потенціал у навчанні. Використовуючи гру на уроці, вчитель досягає визначеного дидактичного результату. Для ефективного навчання учнів і для розвитку різноманітних здібностей дитини різноманітними дидактичними ти ігровими засобами враховуються потреби учнів з різними стилями сприйняття: аудіалів, вербалів, візуалів та кінестетиків. Тому вчитель використовує різноманітні навчальні стратегії та стилі навчання, що допомагають кожному учневі усвідомити свій потенціал і проявити себе.

Навчання через прямий досвід є результативним підходом для навчання учнів початкової школи, адже діти в цьому віці не розуміють абстракції. Цей підхід передбачає, що дитина має фактично зробити або зобразити об’єкт або явище, що вивчається за допомогою зображувальних або конструктивних засобів.

З метою створення умов для проектної діяльності учнів, здійснення спостережень, досліджень, виконання практико - орієнтованих завдань протягом навчального року виділено час на проведення навчально-пізнавальної практики, екскурсій.

В навчальному плані для учнів 1-2 класів, що навчаються за програмою для дітей з тяжкими порушеннями мовлення (НУШ) з додаткових годин, виділених на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації (1 година) взято 1 годину на вивчення навчального предмету «Українська мова і література».

В навчальному плані для дітей із затримкою психічного розвитку (таблиця 3) з додаткових годин (1 година) взято 0,5 години для вивчення навчального предмету «Українська мова» та 0,5 години для вивчення предмету «Іноземна мова».

В навчальному плані для дітей із затримкою психічного розвитку (таблиця 5) з додаткових годин взято 0,5 годин на вивчення навчального предмета «Хімія» у 7 класі та 0,5 годин на вивчення навчального предмета «Біологія» у 9 класі.

В навчальному плані для дітей із тяжкими порушеннями мовлення (таблиця 4) з додаткових годин взято 1 годину на вивчення навчального предмета «Хімія» у 7 класі.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу МОН України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами). Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при меншій наповнюваності від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів. Відповідно листа МОН України від 18.05.2018 №1/9-322 у 1-х класах «Поділ класів на групи має здійснюватися незалежно від того, як розподілений між окремими й інтегрованими предметами час, відведений на відповідні освітні галузі», можливість інтеграції яких передбачена Державним стандартом початкової освіти, затвердженим Постановою КМУ № 87 від 21 лютого 2018 року.

Трудове навчання у школі передбачає систему заходів, спрямованих на відновлення, компенсацію порушених функцій, оволодіння вихованцями трудовими вміннями і навичками, що є основою для подальшої професійної підготовки. Трудове навчання здійснюється диференційовано з урахуванням психофізичних, індивідуальних особливостей та можливостей учня і може здійснюватися у формі професійного навчання.

При проведенні уроків з трудового навчання для підсилення індивідуальної роботи з учнями 7 – В класу (програма для дітей з інтелектуальними порушеннями) запроваджується поділ  на групи.

            Відповідно до «Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах», затвердженого наказом МОН України від 12.01.2016 р. № 8 в спеціальній школі І-ІІ ст. № 12 для дітей з особливими освітніми потребами організовано індивідуальну форму навчання за наявності відповідного пакета необхідних документів.

            Відповідно до вищезазначеного Положення (розділ ІV, пункт 3) кількість годин для організації індивідуального навчання учнів, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, відповідно до кількості предметів інваріантної складової навчального плану за умови виконання вимог Державного стандарту початкової освіти для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, становить 10 годин на тиждень на кожного учня для учнів початкової школи та 14 годин на кожного учня для учнів старшої школи (таблиця 7).

Корекційно-розвиткова робота в спеціальній школі передбачає здійснення комплексу заходів із системного психолого-педагогічного супроводження дітей з особливими освітніми потребами у процесі навчання та виховання, що спрямований на корекцію порушень шляхом розвитку пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери, мовлення, особистості дитини.

Корекційно-розвиткова робота спрямована на:

­    розвиток мовлення, пізнавальної діяльності, психофізичний, соціально-комунікативний розвиток дітей з особливими потребами, формування в них навичок просторового, соціально-побутового орієнтування тощо;

­    розвиток навичок саморегуляції та саморозвитку дітей шляхом взаємодії з навколишнім природним середовищем з урахуванням наявних знань, умінь і навичок комунікативної діяльності і творчості;

­    формування компенсаційних способів діяльності як важливої умови підготовки дітей з особливими освітніми потребами до навчання у загальноосвітній школі;

­    створення умов для соціальної реабілітації та інтеграції дітей з особливими освітніми потребами, розвиток їх самостійності та життєво важливих компетенцій.

Мета корекційно-розвиткових занять для дітей з тяжкими порушеннями мовлення:компенсація порушень мовленнєвого розвитку та створення умов для формування навичок вільної комунікації, що сприятиме включенню дітей з тяжкими порушеннями мовлення до суспільного життя.

Мета корекційно-розвиткових занять для дітей з інтелектуальними порушеннями - сприяння розвиткові дитини, створення умов для реалізації її  внут­рішнього потенціалу, допомога в подолан­ні і компенсації відхилень, що заважають  розвиткові.

Метою корекційно-розвиткових занять для дітей з інтелектуальними порушеннями є розвиток та покращення пізнавальних та емоційно-вольових процесів, забезпечення максимально повної адаптації особистості в суспільстві, формування позитивних рис особистості, варіативна адаптація до змінених умов, корекція пізнавальної та емоційно-вольової сфер особистості, формування адекватної самооцінки та рівня домагань.

Основні напрями корекційно-розвиткової роботи для дітей з тяжкими порушеннями мовлення: корекція мовлення, корекція розвитку, логоритміка, лікувальна фізкультура, ритміка; для дітей із затримкою психічного розвитку – корекція розвитку, ритміка, розвиток мовлення, лікувальна фізкультура (5-9 класи); для дітей з інтелектуальними порушеннями – соціально-побутове орієнтування, розвиток мовлення, лікувальна фізкультура, ритміка. Корекційні заняття проводяться учителем з урахуванням психофізичних особливостей розвитку учнів.

Навчальні екскурсії та навчальна практика учнів організовуються відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 06.02.2008 р. № 1/9-61 «Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів» і будуть проведені протягом навчального року.

Порядок переведення і випуск учнів навчального закладу визначається відповідно до чинного законодавства. Випускникам видається свідоцтво про базову загальну середню освіту.

Розділ 6

Показники  реалізації освітньої програми

Система внутрішнього забезпечення якості освіти складається з таких компонентів:

§    кадрове забезпечення освітньої діяльності;

§    навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

§    матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

§    якість проведення навчальних занять;

§    моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

§    оновлення методичної бази освітньої діяльності;

§    контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

§    моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

§    створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях. За формувальним оцінюванням відстежується особистісний розвиток дитини та хід опановування нею навчального досвіду як основи компетентності.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

У рамках загальної мети основними цілями оцінювання є такі:

-                 Порівняння наявного рівня сформованості компетентності з очікуваними результатами: це найбільш загальна ціль оцінювання, яка відповідає традиційній філософії оцінювання. Це спроба оцінити знання та вміння, які демонструє учень під час проведення різних способів оцінки на певному завершальному етапі (наприклад, під час підсумкового контролю).

-                 Здійснення моніторингу прогресу учня: є частиною процесу навчання і має розглядатися як серія дій, а не одноразовий захід. Постійне оцінювання дозволяє учням удосконалювати власні знання і демонструвати цей прогрес під час подальшого оцінювання.

-                 Визначення дітей з особливими освітніми потребами: процес оцінювання дає можливість виявити дітей, які можуть потребувати додаткової підтримки в освітньому процесі внаслідок різних чинників – порушень психофізичного розвитку, інших соціальних та економічних чинників.

-                 Оцінювання методів викладання: результати  оцінювання можуть визначати необхідність продовження чи зміни у підходах до методів викладання. Якщо результати оцінювання демонструють низький рівень оволодіння очікуваними результатами для більшості учнів, методи викладання мають бути переглянуті.

-                 Перегляд змісту навчальної програми: оцінювання може також визначати частини навчальної програми, які потребують перегляду – наприклад, коли оволодіння певними знаннями чи вміннями передбачається на більш пізньому етапі або в рамках вивчення інших навчальних предметів. Це також може свідчити про те, що певний навчальний матеріал може бути наданий учням для самостійного вивчення і не потребує багато часу для викладання.

-                 Надання інформації батькам: результати оцінювання є чудовою інформацією для обговорення її з батьками дитини під час індивідуальних зустрічей. Батьки можуть побачити прогрес у розвитку дитини, оволодіння тими чи іншими компетентностями, обговорити види навчальної діяльності, які вони можуть здійснювати в домашніх умовах.

-                 Надання підтримки учням у самооцінюванні: оцінювання може використовуватися учнями для визначення сфер, які потребують покращення знань чи вмінь і допомагають учням краще підготуватися до наступного оцінювання у цій сфері.

Названі вище орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого.

Вони визначаються за такими характеристиками:

Перший рівень - початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

Другий рівень - середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

Третій рівень - достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениці) правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень.

Четвертий рівень - високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.

Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема оцінки 12 балів, передбачає знання та уміння в межах навчальної програми і не передбачає участі школярів у олімпіадах, творчих конкурсах тощо.

Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики.

Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах:

І – початковий рівень      1-3 бали;

ІІ – середній рівень          4-6 балів;

ІІІ – достатній рівень       7-9 балів;

ІV – високий рівень        10-12 балів.

Для здійснення освітнього процесу на належному рівні внутрішня система забезпечення якості освіти спеціальної школи передбачає контрольні заходи щодо оцінювання відповідності результатів навчання вимогам Державних стандарту загальної середньої освіти для даної категорії дітей. Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Відповідно до п.3 Розділу ІV наказу Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Порядку проведення державної підсумкової атестації» № 1369 від 07.12.2018 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 8/32979 02.01.2019 року здобувачі початкової та базової середньої освіти спеціальних шкіл звільняються від державної підсумкової атестації.

Розділ 7

Очікувані результати навчання здобувачів початкової та базової середньої освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти та Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти визначено завдання, які має реалізувати вчитель/ вчителька у рамках кожної галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей здобувачів освіти.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Розділ 8

Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

Навчальні заклади для дітей з тяжкими порушеннями мовлення, із затримкою психічного розвитку та з інтелектуальними порушеннями працюють за підручниками та програмами, рекомендованими Міністерством освіти і науки України до використання загальноосвітнім навчальним закладам.

•              Навчальні програми для класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з тяжкими порушеннями мовлення: «Українська мова», «Літературне читання», «Іноземна мова (англійська)», «Математика», «Образотворче мистецтво», «Музичне мистецтво», «Трудове навчання», «Сходинки до інформатики», «Природознавство», «Я у світі», «Фізична культура», «Основи здоров’я» / за ред. Данілавічютє Е.А.: підг., 1-4, mon.gov.ua, 2014. Комплект навчальних програм: «Українська мова», «Українська література», «Іноземна мова (англійська)», «Світова література», «Історія України», «Математика», «Природознавство», «Образотворче мистецтво», «Інформатика», «Трудове навчання», «Основи здоров’я», «Фізична культура» / за ред. Данілавічютє Е.А.: 5 клас, mon.gov.ua, 2014.

•              Комплект навчальних програм для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з тяжкими порушеннями мовлення 8-10 класи (хімія, українська мова, українська література, зарубіжна література, геометрія, алгебра, інформатика, всесвітня історія, іноземна (англійська) мова, біологія, правознавство, фізика,музика, мистецтво, фізична культура, трудове навчання, географія, історія України, основи здоров’я) /Данілавічутє Е.А., Трофименко Л.І., Рібцун Ю.В., Ільяна В.М., Пригода З.С., 8-10, mon.gov.ua, imzo.gov.ua, 2016.

•              Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з тяжкими порушеннями мовлення (українська мова, українська література, зарубіжна література, математика, алгебра, геометрія, природознавство, біологія, географія, фізика, хімія, інформатика, історія України, всесвітня історія, правознавство (практичний курс), етика, образотворче мистецтво, художня культура, фізична культура, основи здоров’я) / Шеремет М.К., Тищенко В.В., Тарасун В.В. та ін.: 5-10, Поліграфкнига, 2010.

•         Навчальні програми для дітей з тяжкими порушеннями мовлення за посиланням https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchannya-ditej-u-specialnih-zakladah-osviti/osvita-ditej-z-osoblivimi-potrebami/navchalni-programi/korekcijni-programi/dlya-ditej-z-tyazhkimi-porushennyami-movlennya

•          Навчальні програми для дітей із затримкою психічного розвитку за посиланням  https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchannya-ditej-u-specialnih-zakladah-osviti/osvita-ditej-z-osoblivimi-potrebami/navchalni-programi/korekcijni-programi/dlya-ditej-z-zatrimkoyu-psihichnogo-rozvitku;

•         Навчальні програми для дітей з інтелектуальними порушеннями за посиланням https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchannya-ditej-u-specialnih-zakladah-osviti/osvita-ditej-z-osoblivimi-potrebami/navchalni-programi/korekcijni-programi/dlya-ditej-z-porushennyami-intelektualnogo-rozvitku

Програми з корекційно-розвиткової роботи:

•            Програма з корекційно-розвиткової роботи «Корекція розвитку» для підготовчих, 1-4 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із тяжкими порушеннями мовлення / Рібцун Ю.В.: підг., 1-4, mon.gov.uaimzo.gov.ua, 2016.

•            Програма з корекційно-розвиткової роботи «Логоритміка» для підготовчих, 1-4 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із тяжкими порушеннями мовлення / Куравська Л.С.: підг., 1-4, mon.gov.uaimzo.gov.ua, 2016.

•            Програма з корекційно-розвиткової роботи «Лікувальна фізкультура» для підготовчих, 1-6 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із тяжкими порушеннями мовлення / Чепурний А.В.: підг., 1-6, mon.gov.uaimzo.gov.ua, 2016.

•            Програма з корекційно-розвиткової роботи «Корекція мовлення» для підготовчих, 1-4 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із тяжкими порушеннями мовлення / Трофименко Л.І., Ільяна В.М., Пригода З.С., Грибань Г.В.,Аркадьєва О.О.: підг.,1-4, mon.gov.uaimzo.gov.ua, 2016. Програма з корекційно-розвиткової роботи «Корекція мовлення» для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів з тяжкими порушеннями мовлення Трофименко Л.І., Ільяна В.М., Пригода З.С., Грибань Г.В., Аркадьєва О.О., 5-10, mon.gov.ua, imzo.gov.ua, 2016.

Програма з корекційно-розвиткової роботи «Логопедична ритміка» для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів з тяжкими порушеннями мовлення / Трофименко Л.І., Івашко О.А., Ґавва Л.С., Абдул О.В., 5-10, mon.gov.ua, imzo.gov.ua, 2017.

•            Програма з корекційно-розвиткової роботи «Лікувальна фізкультура» для підготовчих, 1-6 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із тяжкими порушеннями мовлення / Чепурний А.В.: підг., 1-6, mon.gov.ua, imzo.gov.ua, 2016.

•            Програма корекційно-розвиткової роботи «Лікувальна фізкультура» для 7-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів з тяжкими порушеннями мовлення / Чепурний А.В., 7-10, mon.gov.ua, imzo.gov.ua, 2016.